Будова Сонячної системи. Довгий час люди вважали, що Сонце обертається навколо Землі. Ці погляди відкинув видатний польський вчений-астроном Миколай Коперник. У своїй книжці, що вийшла в 1543 році, він стверджував, що Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. Це був переворот у поглядах на будову Всесвіту. З розвитком науки було доведено, що не крихітна Земля і навіть не Сонце є центром Всесвіту. Вони — лише невелика частина зоряних систем, що входять до нашої Галактики.
Розглянемо будову Сонячної системи. Сонце, обертаючись навколо центра Галактики, одночасно є центром, навколо якого обертається дев'ять планет, а також астероїди, комети, метеори, метеорити (див. мал. на початку розділу). Всі небесні тіла, крім метеорів і метеоритів, рухаються навколо Сонця по своїх орбітах, підпорядковуючись математичним законам та фізичному закону всесвітнього тяжіння.
Порівняно з Сонцем всі планети Сонячної системи дуже малі. Навіть разом узяті вони мають діаметр, менший від сонячного. Наприклад, діаметр Землі в 109 раз менший від діаметра нашої зорі — Сонця.
Орбіти планет і астероїдів перетинають орбіти комет, що обертаються навколо Сонця з різним проміжком часу.
Всі небесні тіла Сонячної системи дістають від нашої зорі світло й тепло, які сприяють за певних умов розвиткові життя. У найсприятливіших умовах виявилась планета Земля завдяки її розмірам та відстані до Сонця, що становить 150 млн кілометрів. Цю відстань учені називають однією астрономічною одиницею, для зручності вимірів відстаней у Сонячній системі.
Але в межах нашої Галактики навіть ця одиниця дуже мала. Для вимірів відстані між зорями астрономи виділили другу одиницю — світловий рік (це відстань, яку проходить промінь світла від зір протягом земного року). До найближчої до Сонячної системи зорі відстань дорівнює 4 світловим рокам. Тому за сучасного рівня розвитку техніки міжзоряні перельоти залишаються поки що мрією. Можливо, це вдасться здійснити інопланетним цивілізаціям.
Висновки
1. У центрі Сонячної системи розміщена жовта зоря — Сонце, навколо якої обертаються по своїх орбітах дев'ять планет, безліч астероїдів, комет та інших небесних тіл, що перебувають у зоні сонячного тяжіння.
2. Сонце дає Землі й іншим небесним тілам тепло та світло, від яких за певних умов можливе виникнення життя на планетах. Нині воно є тільки на Землі.
3. Відстані в межах Сонячної системи та Галактики вимірюються астрономічною одиницею (дорівнює середній відстані Землі від Сонця — близько 150 млн кілометрів) та світловим роком (дорівнює шляхові, який світло проходить за рік).