24. Властивості вод Світового океану

Солоність. Вода Світового океану солона. Це пояснюється тим, що за мільйони й мільйони років річки земної кулі виносили з суходолу в Світовий океан величезні маси розчинених у них речовин, у тому числі й солей. Завдяки кругообігу води в природі, вода з Океану випаровувалася, а розчинені в ній речовини випадали в осад і накопичувалися. Вода в Океані ставала дедалі солонішою. Цей процес тривав протягом мільйонів років і продовжується до цього часу.

Кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі води, називають солоністю води. Одиниця вимірів солоності води називається проміле (%о). Це тисячна частка цілого на відміну від відсотка (%) — сотої частки цілого. Якщо солоність води менша одного відсотка, то воду називають прісною. Це в основному води суходолу. Солоність вод у морях і океанах становить у середньому 35%о (35 г солі на 1 літр води). Солоність води в різних частинах Світового океану неоднакова. Біля берегів, де в Океан впадають річки або стікають води танучих льодовиків та снігів, — солоність менша (32%о). Одною з малосолоних частин Світового океану є Азовське море (12-14%о), що омиває береги України, а найсолонішим — Червоне море (42%о), яке омиває береги Африки і Азії.

Температура води в Світовому океані змінюється від екватора до полюсів і від поверхні в глибину. Найвища вона у верхніх шарах біля екватора (+27...+28°С). З просуванням на північ і на південь від нього температура постійно знижується. Найменші її значення спостерігаються біля полюсів — близько -2°С. Тому більша частина навколополюсних ділянок Світового океану протягом усього року вкрита кригою і льодом.

Трапляються ділянки водної поверхні, де температура вища або нижча навколишніх вод. Це пов'язано з течіями в Океані.

Температура поверхневого шару води в Океані змінюється протягом доби і відповідно до пори року.

Неоднакова температура у верхніх шарах води біля узбережжя та в центральних частинах океанів. Влітку, дуже нагріваючись, великі ділянки суходолу віддають частину тепла прибережним водам. Взимку материки і великі острови охолоджуються й охолоджують воду. Отже, в центральних частинах океанів температура поверхневого шару води влітку нижча, а взимку вища, ніж біля узбережжя.

З глибиною температура різко знижується лише перші 700 м. Далі вона змінюється значно повільніше — в середньому на 2°С на кожний кілометр, тому що сонячні промені не впливають на глибинні шари води. На глибині понад 4000 м вся вода має однакову температуру — 0°С. Та цього не можна сказати про придонний шар води. В 1960 році було зроблено цікаве відкриття. Батискаф «Трієст» опустився на дно Маріанської западини. Температура води на її дні виявилася +2°С. Нагрівання придонного шару пояснюється тим, що речовина мантії, нагріваючи земну кору (вона тут набагато тонша, ніж на суходолі), передає своє тепло водам Океану. А по тріщинах земної кори піднімаються гарячі води з температурою до 400°С.

Висновки

1. Кількість грамів речовин, розчинених в 1 л води, називають солоністю води. Одиниця виміру солоності води називається проміле.

2. Температура вод Світового океану неоднакова і змінюється у верхніх шарах від екватора до полюсів, від узбережжя До центральних частин. Це залежить від кількості сонячного тепла, яке одержує Океан.

3. З глибиною температура води в Океані постійно знижується до глибини 4000 м. Особливо різко — перші 700 м. У придонних шарах вона підвищується за рахунок внутрішнього тепла Землі.

< Попередня сторінка     Вгору      Наступна сторінка >