21. Льодовики та багаторічна мерзлота

Утворення льодовиків. Льодовик — це скупчення багаторічного прісного льоду на суходолі. В далекому минулому, кілька сотень тисяч років тому, природні умови в Україні були такими, як в Антарктиді або в Гренландії тепер. Тільки на Кримському півострові було трохи тепліше, ніж нині на узбережжі Північного Льодовитого океану. Сніг, що випадав на земну поверхню, не встигав танути, товща його з кожним роком зростала і під власною вагою він перетворювався в лід. Льодовики покривали північ Євразії, в тому числі значну територію України. То була льодовикова епоха. Подібних наступів льодовика на материки було кілька. Льодовикові епохи змінювались міжльодовиковими. Ми живемо в післяльодовикову епоху.

Нині льодовики займають тільки 11% суходолу. Вони збереглися у високих горах та за Полярним колом. Материк Антарктида покритий льодом товщиною близько 4 км. У ньому міститься майже 90% льоду всієї земної кулі.

Високо в горах температура повітря набагато нижча, ніж біля підніжжя. На певній висоті вона рідко піднімається вище 0°С. Сніг нагромаджується і перетворюється в лід. Тому вершини високих гір вкриті льодовиками і снігами. Висота, на якій вони утворюються, на різних широтах різна.

Лінія, вище якої снігу випадає більше, ніж встигає розтанути, називається сніговою лінією. Вона є нижньою межею утворення льодовиків. На різних широтах снігова лінія лежить на різній висоті, від кількох сот метрів — в полярних широтах до 4500 м — у районах екватора. В горах України немає льодовиків. (Чому?)

Гірські та покривні льодовики. Льодовики, що вкривають вершини, схили і долини гір вище снігової лінії, називаються гірськими. У них довгі льодові язики, в які, як у річку, впадають льодовики-притоки. Рекордсменом щодо довжини є льодовик Беринга на Алясці в Північній Америці, завдовжки 220 км.

Льодовики, що мають велику товщу (близько 4 км), приховують нерівності рельєфу і вкривають великі площі, називаються покривними. Покривними є льодовики Антарктиди й Гренландії. Покривні льодовики під дією сили тяжіння сповзають у навколишні води морів та океанів, відколюються й утворюють величезні брили льоду — айсберги, що дрейфують в океані. Вони досягають величезних розмірів — до кількох десятків кілометрів завдовжки і близько 200 м заввишки. До 90% об'єму айсберга перебуває під водою.

Робота льодовиків та їх використання людиною. Льодовики постійно рухаються під дією сили тяжіння, пластичності льоду. Вони, як і всі зовнішні сили Землі, руйнують, переносять і відкладають гірську породу. Руйнування відбувається під час руху льодовика вниз схилами гір або загальним нахилом поверхні. Льодовик ніби виорює верхній пухкий шар земної поверхні, згладжує і шліфує породи, вирівнює рельєф. Рухаючись, він переносить величезну кількість уламків гірських порід — гальку, гравій, пісок. Нижче снігової лінії, де починається танення льоду, відбувається відкладання уламків породи у вигляді пасом та валів, які створюють льодовикові форми рельєфу. Вода льодовиків, що тануть, переносить дрібніші частинки гірських порід на великі відстані.

У льодовиках законсервовано велику кількість прісної води. Гірські льодовики влітку живлять річки.

Багаторічна мерзлота. Понад сто років тому на урвистому березі річки Індигірки, що протікає в північно-східній частині Євразії, мисливець-евенк знайшов величезну волохату голову і два великих ікла, схожих на бивні слона. Чутка про цю знахідку дійшла до Петербурзької Академії наук. Виряджена в далеку тундру експедиція знайшла вже обгризені собаками туші та жмутки шерсті. Це були залишки мамонта. Пізніше такі знахідки стали частими. Трупи тварин добре збереглися, хоча й пролежали в землі десятки тисяч років. Зберегла залишки мамонтів багаторічна мерзлота — шар мерзлої землі, що постійно має температуру, нижчу від 0°С.

Багаторічна мерзлота утворилася в льодовикову епоху, де територія земної поверхні не була вкрита льодом, а середньорічні температури були дуже низькими. Вона збереглася в тих районах, де й нині середньорічні температури повітря від'ємні. Потужність шару мерзлоти різна — від кількох метрів до кілометра. Іноді в районах багаторічної мерзлоти на глибині кількох метрів трапляються товщі льоду близько до 60 м. Його називають викопним льодом.

Особливо поширена багаторічна мерзлота в Північній півкулі. В Північній Америці та Євразії вона займає 25% площі. Багаторічна мерзлота сприяє утворенню верхових боліт, оскільки відіграє роль своєрідного водотривкого шару. Вона не заважає росту дерев, однак їх коріння не йде в глибину землі, а розгалужується в різні боки.

У районах поширення багаторічної мерзлоти, де верхні шари землі розтають улітку, часто бувають осідання та здуття окремих ділянок поверхні. Це явище ускладнює спорудження будинків та шляхів.

Висновки

1. Льодовики — скупчення багаторічного прісного льоду на суходолі, що утворюються вище снігової лінії. Розрізняють льодовики гірські і покривні.

2. Льодовики мають велике значення в природі: живлять гірські річки, виконують руйнівну та творчу роботу.

3. Багаторічна мерзлота — шар мерзлої землі, що постійно зберігає температуру, нижчу від 0°С. Вона утруднює діяльність людини.

< Попередня сторінка      Вгору       Наступна сторінка >